- полегшити
- [поле/гшиетие] -шу, -шиеш, -шиемо, -шиетеи; нак. -е/гш, -е/гштеи і [полеигши/тие] -шу/, -ши/ш, -шиемо/, -шиете/; нак. -ши/, -ш'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
полегшити
Смотреть что такое "полегшити" в других словарях:
полегшити — див. полегшувати … Український тлумачний словник
полегшити — див. полегшувати … Словник синонімів української мови
полегшити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вруб — у, ч. Щілина, вузька заглибина, яку вибивають у гірській породі або в шарі вугілля, руди, щоб полегшити відколювання брил … Український тлумачний словник
каталог — у, ч. 1) Список, перелік книжок, рукописів, картин і т. ін., складений у певному порядку, щоб полегшити їх розшук; реєстр. 2) У системах обробки даних – перелік файлів, наборів даних та бібліотек програм. •• Систе/мний катало/г каталог з… … Український тлумачний словник
операція — ї, ж. 1) Хірургічне втручання з лікувальною метою за деяких захворювань або поранень. •• Акуше/рська опера/ція операція на статевих органах жінки, на плідному яйці або плоді. Гінекологі/чна опера/ція операція, яка виконується на статевих органах… … Український тлумачний словник
переплакати — а/чу, а/чеш, док., розм. 1) неперех. Довго проплакавши, перестати плакати; наплакатися. || Перестати оплакувати кого , що небудь. || перех., перен. Полегшити своє горе, біль, досаду і т. ін. сльозами. 2) перех. Плакати протягом якогось часу;… … Український тлумачний словник
полегшений — а, с. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до полегшити. || поле/гшено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Зменшений у вазі; облегшений. 3) у знач. прикм. Який звільнився від болю, тривоги, неспокою і т. ін. || Який виражає полегшення … Український тлумачний словник
полегшення — я, с. Дія і стан за знач. полегшити і полегшитися … Український тлумачний словник
полегшувати — 1) = полегшити (робити легшим для здійснення, виконання тощо), спрощувати, спростити 2) див. послаблювати 1) … Словник синонімів української мови
